Час та парність

Математика на першому тижні розпочалася з годинників.
Ми робили вогняні годинники зі свічок: маркером ставили мітки на свічці, а потім "вмикали" годинник, дивилися, що встигаємо зробити, поки свічка горить від однієї мітки до іншої.
Також робили ячневий годинник. В двох кришках від шестилітрових пляшок зробили отвори, засипали в одну з пляшок ячневу крупу. Потім почали збирати годинника - накрутили кришки на пляшки, з'єднали пляшки одна з одною кришка до кришки. Тут настав час випробування красивого сріблястого суперскоча, який мав надійно тримати з'єднані пляшки. Нажаль, скотч погано витримав навантаження. Але годинник вийшов на славу, ми з дітьми виміряли, що вся крупа пересипається з пляшки в пляшку секунд за двадцять.
Дітям дуже сподобалося перевертати годинника, спостерігаючи, як сиплеться крупа. І дуже сподобалося занурювати руки в крупу, пересипаючи її. Відчувалося, що діти отримують неймовірне задоволення від тактильних вражень.
Нащастя у нас у дворі є пісочниця, діти готові сидіти в ній довго, особливо при наявності шлангу з водою. Тоді в пісочниці ще з'являються греблі, озера, річки, фонтани. Всім цим діти готові займатися вічно.
Повернусь до математики. На першому тижні ми ще розбиралися з поняттям парності та непарності, будуючи вулицю з пронумерованих будинків. Чи зручно, якщо на вулиці будинки пронумеровані всі підряд? А якщо нумерувати по черзі - перший на одному боці вулиці, другий на другому, третій знов на першому і т.д.? Потім ділили каштани навпіл. Чи завжди вдається поділити порівну?
До теми часу і годинників повертатимемось упродовж року ще не раз.