Продовжуємо знайомитися з великими числами і додаємо числа за допомогою наших прарахівниць із формочок для льоду. В якості дрібних елементів для лічби використовували макаронини, але їх скоро не залишилось. Виявилось, що сирі, тверді макарони - то неабияка смакота. Треба щось робити. Може, дерево або пластик не подужають?
Ще розкладали геометричні фігури в два мотузяних кола - круги в одне коло, фігури з дірками в інше:
Все йшло дуже добре, допоки нам не трапився круг з діркою. Куди його покласти? (Ситуація нагадує анекдот, в якому мавпа говорила: "А мені що, розірватися?", коли їй пропонували бути або з красивими, або з розумними.):
Подумали-подумали і таки знайшли рішення:
Математики називають подібні штуки діаграмами Ейлера-Вена.
Ще грали в такнічки. Хтось загадує предмет, наприклад, транспорт. Інші задають питання, які потребують відповіді "так" або "ні". Таким чином вгадуємо предмет.
А далі діти дуже захотіли помінятися зі мною ролями - я була ученицею, а діти вчителями. Мені давали купу завдань (ледве встигала робити), ще й домашку задали.
Робили годинник з проволоки та кольорових кілець:
Заміряли, яку тривалість часу цей годинник вимірює. Виявилося, що десь 2-3 секунди.
Вирішували головоломки судоку.
Немає коментарів:
Дописати коментар